Полікістоз яєчників у підліток: чому діагноз СПКЯ (PMOS) ставлять не так, як дорослим

До медичного центру на прийом часто приходять мами з дівчатами шістнадцяти-сімнадцяти років і з великою кількістю результатів: УЗД, де написано «полікістозні яєчники», купою гормональних аналізів і вже готовим діагнозом «СПКЯ», поставленим у 13–14 років. Але наскільки обґрунтовано встановлювати цей діагноз у підлітковому віці? Чи це «ярлик», приклеєний за дорослими правилами до організму, який ще тільки вчиться працювати по-дорослому?

У цій статті я поясню, чому в підлітковому віці синдром полікістозних яєчників діагностують інакше, ніж у дорослих жінок, які з ознак є нормою дозрівання, а які вимагають обстеження, і що робити, поки остаточного діагнозу немає. У нашому медичному центрі дівчат до 16 років консультує дитячий гінеколог, з 16 років я запрошую дівчат на «дорослу» консультацію.

Полікістоз, СПКЯ, PMOS: розбираємося з назвами

Словами «полікістоз яєчників» у побуті називають синдром полікістозних яєчників, СПКЯ. Це не хвороба яєчників як таких, а порушення роботи гормональної системи, яке зачіпає обмін речовин, шкіру, менструальний цикл і настрій. За оцінкою міжнародного консенсусу 2026 року, синдром є приблизно у кожної восьмої жінки.

Стара назва десятиліттями вводила в оману. По-перше, «кісти» на УЗД у цьому випадку зовсім не кісти, а дрібні фолікули, що застигли на певному етапі дозрівання. По-друге, у частини пацієнток картина на УЗД може бути без патологічних ознак, а синдром є. Тому в травні 2026 року міжнародна спільнота, 56 професійних і пацієнтських організацій, офіційно перейменувала СПКЯ на поліендокринний метаболічний оваріальний синдром (PMOS). Розшифрую: «поліендокринний» означає, що порушення зачіпає кілька ланок ендокринної системи (змінюється рівень багатьох гормонів); «метаболічний» вказує на обмін речовин (інсулін, цукор, вага, ліпідограма); «оваріальний» нагадує, що яєчники теж беруть участь, хоча й не є головними, а радше мішенню. Нова назва ще довго входитиме в обіг, тому далі я користуватимуся звичною абревіатурою СПКЯ.

Що це змінює для вас? Нова назва закріплює підхід, якого ми дотримуємося: у підлітків діагноз ставлять обережно, щоб не поспішати й не лякати дівчину зайвими висновками, а увагу приділяють не лише гормонам, а й загальному здоров’ю — рівню цукру, холестерину, вазі. Саме ці показники впливають на самопочуття в майбутньому, і саме від них залежить тактика для конкретної дівчини, а не один підхід для всіх.

Що в підлітковому віці є нормою

Перші роки після першої менструації (менархе) — період налаштування. Зв’язок між мозком, гіпофізом і яєчниками ще не налагоджено на дорослий лад, тому овуляція відбувається не в кожному циклі. Звідси нерегулярні місячні; у перший рік після менархе це нормально.

Акне в цьому віці теж звичне явище: шкіра реагує на природний підйом андрогенів, який супроводжує статеве дозрівання. Ознакою гормонального порушення вважають лише тяжке акне.

І головне джерело плутанини: яєчники підлітка на УЗД часто виглядають «полікістозними». Багато дрібних фолікулів у цьому віці є нормою. За даними Американського коледжу акушерів і гінекологів (ACOG), така будова яєчників трапляється у 30–40% дівчат-підлітків і сама по собі не передбачає ні наявності СПКЯ, ні його розвитку в майбутньому.

Ось чому три класичні «дорослі» критерії (нерегулярний цикл, надлишок андрогенів, полікістозні яєчники на УЗД; достатньо будь-яких двох із трьох) у підлітків не працюють. Два з них, нерегулярний цикл і «полікістозна» картина на УЗД, у цьому віці часто збігаються з нормою.

Як діагноз ставлять підлітку: два обов’язкові критерії

Міжнародна доказова настанова з СПКЯ 2023 року, на яку ми орієнтуємося, дає для підлітків окремі правила. Діагноз можливий лише за одночасної наявності двох ознак і після виключення інших причин.

1. Нерегулярний цикл, оцінений за роками після менархе

Що вважати нерегулярним, залежить від того, скільки часу минуло від першої менструації. Тривалість циклу рахують від першого дня однієї менструації до першого дня наступної.

• Менше ніж рік після менархе: нерегулярність є нормою, критерій не застосовують.
• Від 1 до 3 років: цикл коротший за 21 день або довший за 45 днів.
• Понад 3 роки: цикл коротший за 21 день або довший за 35 днів, або менше ніж 8 менструацій на рік.
• У будь-який час після першого року: пауза понад 90 днів між менструаціями.
• Менструації не почалися до 15 років або протягом 3 років після початку росту грудей.

2. Надлишок андрогенів

Його підтверджують або зовнішні ознаки, або аналіз крові. Зовнішні ознаки в підлітків мають бути виразними: гірсутизм (ріст жорсткого темного волосся за чоловічим типом: над верхньою губою, на підборідді, грудях, животі, внутрішній поверхні стегон) або тяжке акне. Легкі висипання до критерію не належать. Водночас скарга дівчини на небажане волосся має значення сама по собі, навіть якщо лікарю прояви здаються незначними. Якщо зовнішніх ознак немає, визначаємо рівень тестостерону в крові.

Чому УЗД і аналіз на АМГ у підліток не доводять діагноз

Настанова 2023 року не рекомендує використовувати УЗД для діагностики СПКЯ протягом 8 років після менархе. Причина та сама, про яку я вже казала: «полікістозна» картина в цьому віці надто часто трапляється у здорових дівчат і не відрізняє хворобу від норми. Однак дослідження потрібне з іншою метою: виключити пухлину або вроджену аномалію, розібратися з причиною супутніх симптомів.

Отже, висновок «полікістозні яєчники» на УЗД не є діагнозом і не має ставати підставою для лікування. У документі ACOG про підлітків з ознаками надлишку андрогенів позиція така сама: УЗД малого таза не показане рутинно, якщо рівень андрогенів або ознаки вірилізації не змушують запідозрити пухлину.

Те саме стосується антимюллерового гормону (АМГ). У дорослих його підвищений рівень із 2023 року можна використовувати замість УЗД, а в підлітків він не рекомендований через низьку специфічність: показник високий і в нормі, поки яєчники містять багато незрілих фолікулів.

Які обстеження потрібні насправді

Перш ніж говорити про СПКЯ, треба виключити стани, які виглядають так само: порушення роботи щитоподібної залози, підвищений пролактин, некласичну форму вродженої гіперплазії надниркових залоз. Для цього здають ТТГ, пролактин і 17‑ОН‑прогестерон. Рівень андрогенів оцінюють за загальним і вільним тестостероном. Точність залежить від методу вимірювання, тому набір аналізів і лабораторію краще узгодити з лікарем, а не здавати «на всі гормони». Ці аналізи можна здати в нашому центрі.

Дві практичні деталі. Перша: якщо дівчина приймає гормональні контрацептиви (їх нерідко призначають від акне), достовірно оцінити рівень андрогенів неможливо, і про це треба сказати лікарю до здачі крові. Друга: якщо менструацій немає тривалий час, є різка втрата ваги, інтенсивні тренування або надто сильні прояви, лікар шукатиме інші причини, від пригнічення роботи системи «мозок — гіпофіз — яєчники» до пухлин, які виробляють андрогени. Саме тому «здати аналізи на СПКЯ» за списком з інтернету не має сенсу: список залежить від ситуації.

«Ризик СПКЯ»: що це означає для вашої сім’ї

Якщо є лише одна з двох ознак, наприклад нерегулярний цикл без надлишку андрогенів або, навпаки, гірсутизм при регулярних менструаціях, діагноз не ставлять. Замість нього настанова пропонує статус «ризик СПКЯ». Це не вирок. Це спосіб сказати, що організм ще формується і є привід спостерігати, а не ставити діагноз, якого, можливо, не буде.

Спостерігати означає повернутися до оцінки у визначені моменти: через 3 роки після менархе, коли межі нормального циклу стають «дорослими», і через 8 років, коли вже можна використовувати УЗД. У частини дівчат ознаки за цей час минають. У частини складаються в повний діагноз, і тоді його ставлять обґрунтовано, з чіткими показаннями до лікування.

При цьому «ризик» не означає бездіяльності. Симптоми, які турбують, лікують незалежно від того, є діагноз чи ні. ACOG окремо наголошує: лікування акне і небажаного росту волосся не слід відкладати на час спостереження. Так само вже на цьому етапі лікар має спитати про настрій, тривожність і ставлення до їжі: настанова вимагає скринінгу на тривогу й депресію та радить звертати увагу на ознаки розладів харчової поведінки.

Усі часові межі, про які йшлося вище, зібрані на схемі.

Що робити, поки діагнозу немає

Коли чекати не варто

Про лікування: коротко і без ілюзій

Ліків, які «вилікували б» СПКЯ, на сьогодні не існує, і в підлітковому віці мета інша: полегшити симптоми й не допустити зайвого набору ваги. Основа — здоровий спосіб життя без жорстких обмежень і без сорому за вагу. Корисно знати, що за міжнародною настановою лікар має спитати дозволу, перш ніж зважувати дівчину, і пояснити, навіщо це потрібно.

Медикаменти призначають за показаннями і завжди індивідуально. Для регуляції циклу і зменшення проявів надлишку андрогенів можуть використовуватися комбіновані гормональні контрацептиви, для корекції порушень обміну речовин може призначатися метформін. Схему, дозування і тривалість визначає лікар на очній консультації після обстеження. Загальних рецептів тут не буває.

До кого звернутися в нашому центрі

Дівчат до 16 років консультує дитячий гінеколог. Огляд у цьому віці має свої особливості, а дівчат до 14 років оглядають у присутності батьків. З 16 років, зокрема для планової переоцінки статусу «ризик СПКЯ» через 3 і 8 років після менархе, можна записатися до гінеколога-ендокринолога. На візит візьміть календар менструацій, попередні аналізи та УЗД, а якщо дівчина приймає будь-які гормональні препарати, згадайте їх назви та дозування.

Часті запитання

На УЗД написали «полікістозні яєчники», а гінеколог діагнозу не поставив. Це помилка лікаря?

Ні, це правильна тактика. Така картина на УЗД трапляється у 30–40% дівчат-підлітків і критерієм діагнозу не є. Лікар шукатиме два обов’язкові критерії: нерегулярний цикл за віковими межами та ознаки надлишку андрогенів.

Дочці 13, менструації раз на два-три місяці. Уже час тривожитися?

Залежить від того, скільки часу минуло від першої менструації. У перший рік такі інтервали є нормою. Від першого до третього року верхня межа нормального циклу становить 45 днів, після трьох років від менархе вона знижується до 35. Якщо цикл виходить за ці межі, це привід для консультації, але ще не діагноз: потрібна оцінка й другої ознаки. Окремий привід звернутися одразу: пауза понад 90 днів після першого року.

Чи потрібно здавати АМГ?

Ні, для діагностики СПКЯ у підлітків він не потрібен: у цьому віці показник високий і в нормі, тому настанова його не рекомендує.

Дочка приймає гормональні контрацептиви від акне. Чи можна здати аналізи на андрогени?

Здати можна, але результат буде недостовірним, бо контрацептиви змінюють рівень андрогенів. Скажіть про препарат лікарю, і він вирішить, чи потрібна перерва, чи оцінювати за іншими ознаками.

Якщо діагноз відклали, чи лікувати акне і небажане волосся?

Так. Лікування симптомів не залежить від того, чи є остаточний діагноз, і відкладати його не варто. Акне і гірсутизм відчутно впливають на самооцінку, а тяжке акне без лікування лишає рубці.

Чи означає «ризик СПКЯ», що синдром обов’язково буде?

Ні. Це статус спостереження. У частини дівчат при переоцінці через 3 і 8 років після менархе діагностичних ознак уже не буде. У решти діагноз встановлять вчасно й обґрунтовано.

Матеріал має інформаційний характер і не замінює очної консультації лікаря. Не використовуйте його як підставу для самостійного встановлення діагнозу чи лікування. Для індивідуальних рекомендацій запишіться на консультацію до дитячого гінеколога або гінеколога-ендокринолога. Самолікування шкодить вашому здоров’ю!

Використані джерела

• Monash University та міжнародні партнерські організації, 2023 — International Evidence-based Guideline for the Assessment and Management of Polycystic Ovary Syndrome: окремі критерії діагностики для підлітків, визначення нерегулярного циклу за роками після менархе, статус «ризик СПКЯ», відмова від УЗД і АМГ у діагностиці підлітків, скринінг тривоги й депресії.
• The Lancet, 2026 — Teede H. та співавт., «Polyendocrine metabolic ovarian syndrome, the new name for polycystic ovary syndrome: a multistep global consensus process»: перейменування СПКЯ на PMOS за участю 56 організацій, поширеність, збереження критеріїв діагностики.
• BMC Medicine, 2020 — Peña A. S. та співавт., «Adolescent polycystic ovary syndrome according to the international evidence-based guideline»: обґрунтування підліткових критеріїв, переоцінка статусу «ризик», роль способу життя й медикаментів.
• American College of Obstetricians and Gynecologists (ACOG), 2019 — Committee Opinion No. 789, «Screening and Management of the Hyperandrogenic Adolescent»: поширеність полікістозної морфології у 30–40% дівчат-підлітків, показання до УЗД, лікування акне й гірсутизму без відкладання.
• Geburtshilfe und Frauenheilkunde, 2025 — Wechsung K. та співавт., «Polycystic Ovary Syndrome – Support and Prevention in Adolescence»: полікістозна картина на УЗД як норма підліткового віку, переоцінка через 3 і 8 років після менархе.