У сучасній стоматологічній практиці, де емоційний комфорт пацієнта дедалі більше прирівнюється до якості самого лікування, седація вже є стандартною опцією у клієнтоорієнтованих клініках. Це особливо актуально для людей з вираженим страхом перед стоматологічним прийомом, гіперрефлексією чи складними клінічними випадками. Розглянемо тут коли седація справді доречна, які є її види, наскільки вони безпечні та які протоколи сьогодні застосовуються у стоматології.
Про седацію
Седація — це контрольоване введення пацієнта в стан психоемоційного спокою за допомогою седативних препаратів. На відміну від загальної анестезії, свідомість зберігається, але тривога зникає. Залежно від глибини впливу розрізняють:
- мінімальну седацію (пацієнт розслаблений, але у свідомості)
- помірну (пацієнт млявий, може відповідати на запитання)
- глибоку седацію (пацієнт засинає, проте може прокинутися від сильного стимулу).
Найчастіше в стоматології застосовується помірна седація — вона дозволяє комфортно проводити втручання і не вимагає апаратної підтримки дихання пацієнта.
Показання до седації
- дентофобія, панічні атаки, негативний досвід у минулому
- складні ендодонтичні, хірургічні втручання
- підвищений блювотний рефлекс
- довготривалі комплексні маніпуляції
- пацієнти з особливими потребами або порушеннями розвитку.
Згідно з даними вторинного аналізу опитування Adult Dental Health Survey (2009), у Великобританії близько 11,6% дорослого населення мають стоматологічний страх (MDAS ≥ 19 як ознака фобії), що часто призводить до уникнення лікування або відтермінування візитів до стоматолога (Heidari et al., 2015, DOI: 10.1038/sj.bdj.2015.853).
Основні види седації в стоматології
Інгаляційна седація передбачає вдихання пацієнтом суміші оксиду азоту (N₂O) з киснем через носову маску. Ефект настає швидко (1–2 хвилини), пацієнт залишається у свідомості, зберігає здатність до комунікації, однак відчуває розслаблення і легку ейфорію. Після завершення інгаляції свідомість швидко відновлюється, тому метод зручний для амбулаторного використання. Його часто застосовують у дітей та дорослих пацієнтів із легкою тривожністю.
Ефективність та безпечність інгаляційної седації закисом азоту підтверджена даними систематичного огляду з метааналізом, опублікованими Francesca Piccialli et al., в журналі Medicina у 2025 році. Автори порівнювали результати використання закису азоту з іншими методами седації при стоматологічних маніпуляціях (DOI: 10.3390/medicina61050929).
Пероральна седація полягає у прийомі седативного препарату внутрішньо через рот за певний час до початку лікування. Забезпечує помірне зниження тривожності, розслаблення та комфорт, при збереженні свідомості. Часто використовується у пацієнтів з вираженим страхом або у випадках, коли інші варіанти неможливі чи небажані. Метод не потребує ін’єкцій чи спеціального обладнання, однак після лікування пацієнту необхідний супровід, оскільки залишкова дія препарату може впливати на координацію та увагу.
Систематичний огляд (2019, Pediatric Anesthesia) включив 25 досліджень за участю 1472 дітей віком від 4 місяців до 18 років. Пероральне застосування мідазоламу у дозах 0,25-1,5 мг/кг забезпечувало ефективну седацію у 36–98% випадків (DOI: 10.1111/pan.13747).
Внутрішньовенна седація забезпечує глибокий рівень розслаблення внаслідок введення препарату у вену під контролем анестезіолога. Пацієнт перебуває у стабільному, добре контрольованому стані, часто не має спогадів про процедуру, при цьому зберігаються усі базові автоматичні реакції організму, які забезпечують життєво важливі захисні рефлекси (дихальний, ковтальний, кашльовий, блювотний). Метод особливо доцільний при складних хірургічних або тривалих втручаннях. Потребує наявності відповідного обладнання та фахівців, які проводять моніторинг життєвих функцій пацієнта.
Наскільки це безпечно?
Седація у стоматології вважається високобезпечною процедурою, коли її проводить кваліфікований медичний персонал за відповідними протоколами. Перед процедурою завжди проводиться збір та оцінка анамнезу (в тому числі алергічного), супутніх захворювань.
Американська академія дитячої стоматології (AAPD) та американське товариство анестезіологів (ASA) регулярно оновлюють клінічні рекомендації щодо седації в амбулаторних умовах.
Вони включають:
- обов’язкову попередню оцінку загального стану
- безперервний моніторинг показників гемодинаміки
- присутність мінімум двох кваліфікованих співробітників (один проводить процедуру, другий відповідає за моніторинг життєвих функцій)
- готовність до надання екстреної допомоги з повним набором реанімаційного обладнання
- документування всіх етапів процесу, включно з післяпроцедурною стадією (DOI: 1542/peds.2019-1000).
Серед загальних протипоказань: виражені порушення дихання, важка кардіологічна патологія, вагітність (пероральна або внутрішньовенна форма — за показами).
Сучасні підходи в седації: не лише комфорт, а й контроль.
Нові тенденції — це цифрові протоколи кардіомоніторингу, пульсоксиметрія в реальному часі, системи оцінки глибини седації. У клінічній практиці використовуються стандартизовані опитувальники (наприклад, Dental Anxiety Scale) перед процедурою. Багато клінік уже впроваджують «спектр-комфорт» (індивідуалізований підхід до управління тривожністю пацієнта) — комбінацію короткотривалої седації із VR-реальністю або біоакустичним супроводом, що дозволяє мінімізувати медикаментозне навантаження.
Висновок
Седація в стоматології — це не просто знеболення «для сильно вразливих», як дехто ще думає. Це — продуманий, науково обґрунтований підхід до роботи з пацієнтами, що мають підвищену тривожність або потребують особливого контролю під час лікування. Правильно підібрана форма седації допомагає уникнути ускладнень, скоротити тривалість маніпуляцій та покращити досвід пацієнта та репутацію клініки.
Матеріал статті надано з ознайомчою метою. Не є планом лікування. Самолікування шкодить вашому здоров’ю!
