Атопічний дерматит. Що це та як з ним боротись?

Атопічний дерматит (АД) є поширеним хронічним запальним захворюванням шкіри, яке характеризується інтенсивним свербежем і рецидивуючими екзематозними ураженнями. Це захворювання має суттєвий вплив на якість життя пацієнтів і їхніх родин, а також пов’язане з підвищеним ризиком розвитку інших захворювань. 

Патофізіологія атопічного дерматиту та механізми дії

  1. Дисфункція епідермального бар’єру

Роговий шар шкіри — основний захисний бар’єр, що складається з корнеоцитів, ліпідів (кераміди, холестерин, жирні кислоти) та продуктів розпаду філагрину. Порушення його структури призводить до підвищеної трансепідермальної втрати води, зменшення гідратації, підвищеної проникності для алергенів і патогенів та активації імунної відповіді. Дефіцит філагрину (FLG) — ключовий фактор бар’єрної дисфункції, що порушує цілісність корнеоцитів, знижує природний зволожуючий фактор (NMF), що в свою чергу підвищує ризик шкірних інфекцій.  

  1. Генетичні фактори

АД має виражену генетичну складову, що включає особливості розвитку епідермального бар’єра, зокрема дефіцит філагрина, що сприяє запаленню та інфільтрації Т-клітин. Крім FLG виявлено й інші гени-кандидати, пов’язані з регуляцією імунної відповіді (наприклад, інтерлейкіни IL-4, IL-13), що підкреслює роль імунних механізмів у розвитку АД. 

  1. Імунна дисрегуляція

АД характеризується активацією Th2-опосередкованого запалення. Пошкодження епітеліального бар’єру активує імунну відповідь, що поглиблює запалення; посилює IgE-опосередковану сенсибілізацію та пригнічує бар’єрну функцію шкіри. 

Також відзначається залучення інших імунних шляхів (Th17, Th22) та зменшення синтезу антимікробних пептидів, що підвищує ризик інфекцій. 

  1. Нейроімунні взаємодії

Хронічний свербіж — ключовий симптом АД. Цикл “свербіж-розчісування” призводить до подальшого пошкодження шкіри та лише посилює запалення та захисну дисфункцію.

Клінічні прояви атопічного дерматиту

  • гостра екзема. Супроводжується сверблячими, еритематозними папулами та везикулами з ексудацією й утворенням кірки; 
  • хронічні ураження проявляються лущенням, потовщенням шкіри (ліхеніфікацією) та постзапальною гіпер- чи гіпопігментацією.  

Ураження локалізуються переважно у складках шкіри, на обличчі, шиї, руках. У важких випадках можлива генералізована екзема.

Локалізовані варіанти включають:

  • атопічна екзема рук – ураження п’ястка й тильної поверхні кистей, часто виникає у людей з професійним контактом з водою
  • екзема повік – може бути єдиним проявом АД
  • атопічний хейліт – сухість, лущення, тріщини губ.

Морфологічні форми: нумулярний дерматит, prurigo nodularis, фолікулярний тип.

Додаткові клінічні ознаки

  • білий дермографізм
  • кератоз піларіс
  • періорбітальне потемніння
  • знак Гертоге (витончення бічної частини брів)
  • гіперлінійність долонь.

Зміни лабораторних показників: до 80% пацієнтів мають підвищений рівень імуноглобуліну E, котрий часто супроводжується еозинофілією. Загострення можуть провокувати харчові та інгаляційні алергени (ті, що ми  вдихаємо), інфекції та стресові фактори. 

Коморбідності та вплив на здоров’я

  1. Супутні захворювання: АД асоціюється з підвищеним ризиком розвитку харчової алергії, астми, алергічного риніту, а також психічних розладів, таких як тривога та депресія. 
  2. Системний вплив: Хоча АД вважається шкірним захворюванням, зростає кількість доказів його системного характеру, що може пояснювати підвищену частоту серцево-судинних, аутоімунних та інших розладів у пацієнтів з АД.

Ступені тяжкості атопічного дерматиту та прояви захворювання

  1. Легкий АД:
  • суха шкіра
  • свербіж турбує рідко
  • невеликі або відсутні ділянки почервоніння
  • сон, буденна діяльність і емоційний стан практично не задіяні. 
  1. Помірний АД:
  • суха шкіра
  • свербіж турбує часто
  • почервоніння, можливі екскоріації (розчісування)
  • потовщення шкіри (ліхеніфікація) може бути локальним
  • вплив на сон, роботу та емоційний стан помірний. 
  1. Тяжкий АД:
  • шкіра значно уражена
  • свербіж носить інтенсивний, постійний характер
  • почервоніння, тріщини, кровотечі, мокнуття, зміна пігментації
  • сон, щоденна активність та психічне здоров’я суттєво порушені.

Лікування атопічного дерматиту

Лікування атопічного дерматиту (АД) залежить від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей пацієнта. Основна мета — зменшити запалення, полегшити свербіж, відновити бар’єрну функцію шкіри, і, беззаперечно, якість життя.

Загальні рекомендації для всіх ступенів АД

а) зволожуйте шкіру (емоленти):

  • використовуйте їх кілька разів на день, особливо після водних процедур
  • підходять засоби з керамідами, сечовиною, гліцерином або гіалуроновою кислотою.

б) уникайте подразників:

  • використовуйте гіпоалергенні мийні засоби
  • обирайте натуральний одяг (бавовна)
  • виключіть алергени (пилок, пилові кліщі, харчові алергени — за показаннями)

в) контролюйте свербіж:

  • приймайте нетривалі теплі ванни (не гарячі)
  • антигістамінні засоби (при вираженому свербежі).

Лікування залежить і від ступеня тяжкості

 Легкий АД: зволоження — основний метод, місцеві кортикостероїди низької активності використовуйте під час загострень, а як альтернатива: інгібітори кальциневрину (такролімус, пімекролімус) — для обличчя та чутливих зон. 

Помірний АД: призначаються середньоактивні кортикостероїди (мометазон, бетаметазон) для короткострокового використання, інгібітори кальциневрину для делікатних зон, антигістамінні засоби для зменшення свербежу та фототерапія (UVB 311 нм) при частих загостреннях. 

Тяжкий АД: можуть бути призначені потужні місцеві кортикостероїди (короткий курс під контролем лікаря); системна терапія виглядає наступним чином: 

  1. Імуносупресанти (циклоспорин, метотрексат, азатіоприн
  2. Біологічна терапія (дупілумаб — моноклональне антитіло, схвалене для лікування АД) 
  3. Фототерапія або ПУВА 
  4. Антибіотики/протигрибкові засоби при вторинній інфекції 
  5. Потребувати психологічної підтримки нормально, адже захворювання спричиняє суттєвий вплив на якість життя.

Окремо поговоримо про сучасні методи лікування

  • біологічні препарати (наприклад, дупілумаб, тралокінумаб) — таргетна терапія для важких форм
  • JAK-інгібітори (упадацитиніб, баріцитиніб) — новий клас ліків, які блокують запальні процеси.

Коли звернутися до лікаря?

  • Загострення не минає після застосування базової терапії
  • Підозра на інфекційне ураження (мокнуття, гній, підвищення температури)
  • Сон порушено або Ви відчуваєте суттєву лабільність настрою.

Маєте схожі скарги або є інші питання до дерматолога? Радимо звернутися за консультацією до наших спеціалістів! 

Інформацію надано виключно з просвітницькою метою. Стаття не є планом лікування.

Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю!

Автор: Воротинцева Інна

Дерматологиня, керівниця дерматокосметологічного відділення.

Telegram