Атопічний дерматит (АД) є поширеним хронічним запальним захворюванням шкіри, яке характеризується інтенсивним свербежем і рецидивуючими екзематозними ураженнями. Це захворювання має суттєвий вплив на якість життя пацієнтів і їхніх родин, а також пов’язане з підвищеним ризиком розвитку інших захворювань.
Патофізіологія атопічного дерматиту та механізми дії
- Дисфункція епідермального бар’єру
Роговий шар шкіри — основний захисний бар’єр, що складається з корнеоцитів, ліпідів (кераміди, холестерин, жирні кислоти) та продуктів розпаду філагрину. Порушення його структури призводить до підвищеної трансепідермальної втрати води, зменшення гідратації, підвищеної проникності для алергенів і патогенів та активації імунної відповіді. Дефіцит філагрину (FLG) — ключовий фактор бар’єрної дисфункції, що порушує цілісність корнеоцитів, знижує природний зволожуючий фактор (NMF), що в свою чергу підвищує ризик шкірних інфекцій.
- Генетичні фактори
АД має виражену генетичну складову, що включає особливості розвитку епідермального бар’єра, зокрема дефіцит філагрина, що сприяє запаленню та інфільтрації Т-клітин. Крім FLG виявлено й інші гени-кандидати, пов’язані з регуляцією імунної відповіді (наприклад, інтерлейкіни IL-4, IL-13), що підкреслює роль імунних механізмів у розвитку АД.
- Імунна дисрегуляція
АД характеризується активацією Th2-опосередкованого запалення. Пошкодження епітеліального бар’єру активує імунну відповідь, що поглиблює запалення; посилює IgE-опосередковану сенсибілізацію та пригнічує бар’єрну функцію шкіри.
Також відзначається залучення інших імунних шляхів (Th17, Th22) та зменшення синтезу антимікробних пептидів, що підвищує ризик інфекцій.
- Нейроімунні взаємодії
Хронічний свербіж — ключовий симптом АД. Цикл “свербіж-розчісування” призводить до подальшого пошкодження шкіри та лише посилює запалення та захисну дисфункцію.
Клінічні прояви атопічного дерматиту
- гостра екзема. Супроводжується сверблячими, еритематозними папулами та везикулами з ексудацією й утворенням кірки;
- хронічні ураження проявляються лущенням, потовщенням шкіри (ліхеніфікацією) та постзапальною гіпер- чи гіпопігментацією.
Ураження локалізуються переважно у складках шкіри, на обличчі, шиї, руках. У важких випадках можлива генералізована екзема.
Локалізовані варіанти включають:
- атопічна екзема рук – ураження п’ястка й тильної поверхні кистей, часто виникає у людей з професійним контактом з водою
- екзема повік – може бути єдиним проявом АД
- атопічний хейліт – сухість, лущення, тріщини губ.
Морфологічні форми: нумулярний дерматит, prurigo nodularis, фолікулярний тип.
Додаткові клінічні ознаки:
- білий дермографізм
- кератоз піларіс
- періорбітальне потемніння
- знак Гертоге (витончення бічної частини брів)
- гіперлінійність долонь.
Зміни лабораторних показників: до 80% пацієнтів мають підвищений рівень імуноглобуліну E, котрий часто супроводжується еозинофілією. Загострення можуть провокувати харчові та інгаляційні алергени (ті, що ми вдихаємо), інфекції та стресові фактори.
Коморбідності та вплив на здоров’я
- Супутні захворювання: АД асоціюється з підвищеним ризиком розвитку харчової алергії, астми, алергічного риніту, а також психічних розладів, таких як тривога та депресія.
- Системний вплив: Хоча АД вважається шкірним захворюванням, зростає кількість доказів його системного характеру, що може пояснювати підвищену частоту серцево-судинних, аутоімунних та інших розладів у пацієнтів з АД.
Ступені тяжкості атопічного дерматиту та прояви захворювання
- Легкий АД:
- суха шкіра
- свербіж турбує рідко
- невеликі або відсутні ділянки почервоніння
- сон, буденна діяльність і емоційний стан практично не задіяні.
- Помірний АД:
- суха шкіра
- свербіж турбує часто
- почервоніння, можливі екскоріації (розчісування)
- потовщення шкіри (ліхеніфікація) може бути локальним
- вплив на сон, роботу та емоційний стан помірний.
- Тяжкий АД:
- шкіра значно уражена
- свербіж носить інтенсивний, постійний характер
- почервоніння, тріщини, кровотечі, мокнуття, зміна пігментації
- сон, щоденна активність та психічне здоров’я суттєво порушені.
Лікування атопічного дерматиту
Лікування атопічного дерматиту (АД) залежить від ступеня тяжкості та індивідуальних особливостей пацієнта. Основна мета — зменшити запалення, полегшити свербіж, відновити бар’єрну функцію шкіри, і, беззаперечно, якість життя.
Загальні рекомендації для всіх ступенів АД
а) зволожуйте шкіру (емоленти):
- використовуйте їх кілька разів на день, особливо після водних процедур
- підходять засоби з керамідами, сечовиною, гліцерином або гіалуроновою кислотою.
б) уникайте подразників:
- використовуйте гіпоалергенні мийні засоби
- обирайте натуральний одяг (бавовна)
- виключіть алергени (пилок, пилові кліщі, харчові алергени — за показаннями)
в) контролюйте свербіж:
- приймайте нетривалі теплі ванни (не гарячі)
- антигістамінні засоби (при вираженому свербежі).
Лікування залежить і від ступеня тяжкості
Легкий АД: зволоження — основний метод, місцеві кортикостероїди низької активності використовуйте під час загострень, а як альтернатива: інгібітори кальциневрину (такролімус, пімекролімус) — для обличчя та чутливих зон.
Помірний АД: призначаються середньоактивні кортикостероїди (мометазон, бетаметазон) для короткострокового використання, інгібітори кальциневрину для делікатних зон, антигістамінні засоби для зменшення свербежу та фототерапія (UVB 311 нм) при частих загостреннях.
Тяжкий АД: можуть бути призначені потужні місцеві кортикостероїди (короткий курс під контролем лікаря); системна терапія виглядає наступним чином:
- Імуносупресанти (циклоспорин, метотрексат, азатіоприн)
- Біологічна терапія (дупілумаб — моноклональне антитіло, схвалене для лікування АД)
- Фототерапія або ПУВА
- Антибіотики/протигрибкові засоби при вторинній інфекції
- Потребувати психологічної підтримки нормально, адже захворювання спричиняє суттєвий вплив на якість життя.
Окремо поговоримо про сучасні методи лікування
- біологічні препарати (наприклад, дупілумаб, тралокінумаб) — таргетна терапія для важких форм
- JAK-інгібітори (упадацитиніб, баріцитиніб) — новий клас ліків, які блокують запальні процеси.
Коли звернутися до лікаря?
- Загострення не минає після застосування базової терапії
- Підозра на інфекційне ураження (мокнуття, гній, підвищення температури)
- Сон порушено або Ви відчуваєте суттєву лабільність настрою.
Маєте схожі скарги або є інші питання до дерматолога? Радимо звернутися за консультацією до наших спеціалістів!
Інформацію надано виключно з просвітницькою метою. Стаття не є планом лікування.
Самолікування може зашкодити вашому здоров’ю!
