Лікар-кардіолог Олександр Шумаков — клінічний стаж 27 років, науковий співробітник відділу інтенсивної терапії та реанімації. Сьогодні він розповідає, чому рання діагностика серцево‑судинної системи критично важлива, які сучасні дослідження пропонує медичний центр «Філософія Здоров’я» та як кожен із нас може зберегти здорове серце.
Запитання: Чому зараз так багато говорять про «ранню» діагностику серцево‑судинних хвороб?
Відповідь: Серцево‑судинні хвороби залишаються першою причиною смертності у світі — у 2022 році вони забрали майже 19,8 млн життів (≈32% усіх смертей). Рання діагностика дозволяє виявити проблему до появи незворотних уражень і вчасно скоригувати ризики, що суттєво знижує ймовірність інфаркту чи інсульту.
Запитання: Кому в першу чергу варто звернути увагу на профілактичні обстеження?
Відповідь:
- Спортсменам — навіть помірним, бо інтенсивні навантаження можуть «оголити» приховані аритмії чи вади.
- Людям із сидячою роботою — малорухливість сприяє гіпертензії та атеросклерозу.
- Тим, хто має спадкові фактори, курить, має діабет або зайву вагу.
Якщо вам 30+, а особливо 40+, плановий «серцевий чекап» раз на рік‑два дає змогу втримати хворобу на ранньому етапі.
Запитання: Які симптоми повинні насторожити навіть «здорову» людину?
Відповідь: Регулярні перебої серцебиття, періодичні «стрибки» артеріального тиску, нетипова втома під час фізичних вправ, задишка, біль або дискомфорт у грудях — це сигнали для поглибленого обстеження, навіть якщо базова ЕКГ «чиста».
Запитання: Що таке холтерівське моніторування ЕКГ й у чому його перевага?
Відповідь: Холтер‑пристрій фіксує роботу серця безперервно 24–48 годин, дозволяючи «зловити» епізодичні аритмії, які не видно під час короткої стандартної ЕКГ. Континуальний запис допомагає точно підрахувати навантаження аритмії та підібрати таргетовану терапію. Також тривалий запис ЕКГ в повсякденних умовах дозволяє виявити епізоди ішемії серцевого м’яза (як симптомної, так і «німої»).
Запитання: Чим відрізняється добове моніторування артеріального тиску (АТ) від вимірювань вдома тонометром?
Відповідь: Добовий монітор (ABPM) автоматично вимірює тиск кожні 15–30 хв упродовж дня й ночі. Він фіксує нічні підйоми та відсутність нічного зниження тиску, що суттєво підвищує ризик інсульту та серцевих подій; такі нюанси залишаються непомітними при разових вимірюваннях удома.
Запитання: Як у клініці «Філософія Здоров’я» виглядає процедура холтерівського моніторування ЕКГ та АТ?
Відповідь: У день візиту ми під’єднуємо компактний реєстратор (із манжетою у випадку ABPM або з електродами у випадку холтерівського монітору ЕКГ), пацієнт веде звичний спосіб життя й коротко фіксує у щоденнику свої активності або симптоми (при цьому важливо не обмежувати себе у справах та ситуаціях, з якими пацієнт стикається в реальному житті). За добу апарат знімається, дані завантажуються у спеціалізований софт, а лікар формує детальний звіт із рекомендаціями. На одному візиті можна одночасно встановити і ABPM, і холтерівський монітор ЕКГ, що дуже зручно і дозволяє одразу отримати комплексну інформацію відносно стану серця в повсякденних умовах.
Запитання: Велоергометрія — чи справді це «застарілий» тест?
Відповідь: Ні. Велоергометрія залишається базовим стрес‑тестом для оцінки толерантності до навантаження та виявлення ішемії. Це надійний та перевірений часом інструмент для первинної діагностики ІХС та оцінки функціонального стану серцево-судинної системи (в тому числі – на тлі лікування кардіологічними препаратами та після проведення коронарної хірургії). У спортсменів вона допомагає безпечно обрати «правильний» пульсовий коридор, а у пацієнтів із малорухливим стилем життя — перевірити, чи здатне серце переносити заплановану фізичну реабілітацію.
Запитання: Як проходить велоергометрія у вашому центрі й що нового в обладнанні?
Відповідь: Ми використовуємо велоергометр з електронним керуванням навантаження. Паралельно автоматично реєструємо 12‑канальну ЕКГ і артеріальний тиск через кожну хвилину, що дозволяє миттєво знімати надлишкове навантаження при критичних змінах. Результати тесту пацієнт отримує вже за годину від початку тесту.
Запитання: Коли варто робити ультразвукове дослідження (ЕхоКГ), а коли достатньо ЕКГ?
Відповідь: ЕхоКГ показує анатомію серця (товщину стінок, структуру клапанів, розмір порожнин), а також його функціональний стан – функцію скорочення (фракцію викиду) та розслаблення (діастолічну функцію), фізіологічні та патологічні потоки крові на клапанах серця. Якщо є шум у серці, підозра на вади або після інфаркту, при ознаках серцевої недостатності — ультразвук обов’язковий. Стандартна 12‑канальна ЕКГ залишається незамінною для швидкого скринінгу ритму та ішемічних змін, чутлива в діагностиці порушень внутришньосерцевої провідності, але не показує структуру.
Запитання: Як часто проходити різні обстеження?
Відповідь:
- До 30 років: базова ЕКГ раз на 2–3 роки.
- 30–40 років: ЕКГ щороку; холтер або ABPM — за показами.
- 40+: щороку ЕКГ, раз на 2 роки холтер або ABPM, ЕхоКГ та велоергометрія — за рекомендацією кардіолога.
- Спортсменам перед кожним сезоном варто робити ЕКГ і стрес‑тест.
Запитання: Які зміни способу життя ви вважаєте найефективнішими для зниження ризику?
Відповідь: 80% серцево‑судинних хвороб можна попередити, дотримуючись трьох правил:
1. Рухайтеся: 150 хв помірних аеробних навантажень на тиждень.
2. Контролюйте харчування — менше солі, тваринних та трансжирів, більше клітковини.
3. Відмовтесь від тютюну й обмежте алкоголь. Плюс регулярний контроль АТ удома.
Запитання: Що робити, якщо вдома тиск час від часу «стрибає», але середній показник нормальний?
Відповідь: Потрібен добовий моніторинг АТ, щоб виключити «масковану» або «нічну» гіпертензію. При виявленні коливань ми підбираємо терапію та радимо аеробні вправи низької інтенсивності, наприклад, ходьбу 30 хв щодня. В деяких випадках, окрім кардіологічного обстеження, може бути доцільним також обстеження у іншого фахівця (ендокринолога, вертебролога, нефролога тощо).
Запитання: Які можливості для комплексної профілактики пропонує «Філософія Здоров’я»?
Відповідь: У нас під одним дахом доступні: холтер‑моніторинг ЕКГ + АТ, велоергометрія з 12‑канальним ЕКГ, ЕхоКГ на експертному сканері, лабораторний скринінг ліпідного профілю. Після обстеження пацієнт отримує персональний план дій.
Запитання: Чи можуть смарт‑годинники та фітнес‑браслети замінити професійні методи діагностики, наприклад Холтер?
Відповідь: Смарт‑годинники з функцією ЕКГ дійсно стають точнішими й можуть виявити фібриляцію передсердь. Однак вони записують лише короткий одноканальний сигнал і не бачать усі типи аритмій. Холтер реєструє 24–48 годин безперервного 3‑канального ЕКГ, тому гаджети — хороший тригер звернутися до лікаря, але не заміна професійного моніторингу.
Запитання: Яких помилок найчастіше припускаються пацієнти після того, як дізнаються про підвищений артеріальний тиск, і як їх уникнути?
Відповідь:
- «Мені ще рано починати приймати ліки» або «якщо почати приймати ліки, то це вже на все життя» – доцільність та обсяг необхідної терапії має вирішувати лікар. Зволікання зі зверненням до лікаря у людей із підвищеним АТ збільшує ризик серцево-судинних подій (в тому числі – фатальних).
- “Проп’ю таблетки курсом — і досить”: гіпертензія потребує постійної терапії. Рішення про зміну чи припинення терапії має приймати лікар.
- Самостійне коригування доз: лікар підбирає дозу поступово, щоб уникнути гіпотензії. Будь-які збільшення чи зменшення доз препаратів слід обговорювати із лікарем.
- Ігнорування нічних підйомів тиску: ABPM необхідний раз на 6–12 місяців.
- Відсутність змін стилю життя: без цього препарати втрачають ефективність. Слід дотримуватись рекомендацій лікаря відносно режиму, дієти та звичок – вони є невід’ємною складовою лікувального процесу.
